Eurabota - работа в Европе
Статьи

Як отримати вид на проживання в Естонії


Естонія приваблює жителів країн колишнього СНД як об’єкт імміграції в першу чергу тим що вона входить в Євросоюз і Шенгенську зону. Тому вид на проживання в прибалтійській Естонії дає право вільно переміщатися практично по всій Європі й перебувати в будь-якій із держав Єврозони.

Естонія вид на проживання Природно, що багатьох українців цікавить питання, як можна швидко і з найменшими фінансовими витратами отримати такий дозвіл.

ЗМІСТ

  1. Найбільш поширені варіанти
  2. Перелік обов’язкових умов
  3. Список необхідних документів
  4. Порядок проходження процедури

Найбільш поширені варіанти

Способи оформлення ВНП в Естонії стандартні для більшості держав, що входять в Шенгенську зону:

1) Бізнес-імміграція.

2) Робота в Естонії.

3) Навчання в естонських вузах

4) За допомогою близьких родичів, що мають естонське підданство.

5) Одруження.

Кожен із цих видів має свої нюанси та бюрократичні перепони, знаючи які можна завчасно все підготувати належним чином. Тоді еміграція в Естонію може пройти без особливих ускладнень. Якщо переселення в цю прибалтійську державу здійснюється за програмою бізнес-імміграції, то слід враховувати деякі особливості.

По-перше, розмір статутного капіталу тут мінімальний (як для європейської держави) і становить всього 2,5 тис. – 3 тис. євро плюс невисокі податки. Але тут діють досить жорсткі вимоги до порядку і місця ведення підприємництва і регулярних відрахувань в казну. Бізнес повинен бути територіально прив’язаний і приносити стабільний і документально підтверджений дохід. Тут діє ценз на відрахування з податків. Тому просто переводити прибуток, що отримується від діяльності підприємства за межами цієї держави, просто не вийде.

Другий варіант – це працевлаштування. Головною підставою для нього є виклик роботодавця. Але, як показує практика, це не дуже популярний спосіб, тому що для висококваліфікованих фахівців поки немає чітко відпрацьованої імміграційної програми.

Третій спосіб – вступ до місцевих освітніх установ. Такий варіант для українців та інших представників пострадянського простору також не є особливо затребуваним. Це зумовлено одразу декількома причинами. По-перше, тут не дуже високий рівень освіти. По-друге, навчання ведеться національною мовою.

Четвертий шлях – возз’єднання сім’ї. Це на сьогодні один із найбільш простих способів. Природно, що для українців та інших жителів колишнього СРСР, які мають родинні зв’язки з місцевими громадянами, питання, як отримати дозвіл на проживання в цій державі, є досить актуальним. Але попри наявність близьких родичів з естонським громадянством і уявну простоту процедури, заявнику все одно доведеться надавати повний пакет документів і підтверджувати ступінь своєї спорідненості.

Одруження. У такому разі дружина і дитина (за наявності) можуть претендувати на отримання виду на проживання. Сьогодні отримання естонського громадянства через шлюб вважається одним з найбільш доступних і поширених способів проходження процедури. Але навіть тут необхідно бути готовим надати великий пакет документації та підтвердити необхідність проживання саме на території цієї європейської держави.

Також отримати подібний дозвіл можна за допомогою фінансових інвестицій в національну економіку держави, у разі покупки нерухомості, маючи особливі заслуги перед цією державою.

Перелік обов’язкових умов

Відразу варто відзначити: тут відсоток осіб, які проживають без громадянства, досить високий щодо країн Єврозони і становить близько 15%. Щоб тут отримати паспорт, необхідно виконати такі умови:

1) Перший шлях (природний) – народитися в цій державі та щоб батьки або один із них мали національне підданство.

2) Другий шлях – натуралізація. Довший і складний процес. Претендент повинен при цьому відповідати певним умовам:

  • досягти 15-річного віку;
  • проживати на постійній основі в Естонії не менше 8 років, маючи дозвіл на проживання, оформлений через шлюб, покупку нерухомості чи навчання в місцевому освітньому закладі тощо;
  • протягом останніх 5 років із 8 перебування на території держави має бути постійним (допускаються короткочасні виїзди з країни на термін, що не перевищує передбачений чинним законодавством);
  • скласти іспит з естонської мови, крім осіб, котрі отримали освіту на території цієї країни;
  • бути лояльним до держави, пройти співбесіду на знання «Закону про громадянство» і Конституції;
  • підтвердити свою фінансову спроможність;
  • не мати судимості й бути законослухняним громадянином;
  • надати необхідний пакет документів у повному обсязі.

Якщо після розгляду клопотання буде прийнято позитивне рішення, то претендент зобов’язаний урочисто принести присягу своїй вірності конституційному ладу.

Список необхідних документів

Пакет документації в 2018 році залишився таки самим, що й у 2017-му, і майже нічим не відрізняється від прийнятих в інших європейських державах.

До нього входять:
  • закордонний паспорт;
  • дві фотографії встановленого формату;
  • свідоцтво про сімейний стан;
  • за наявності дітей свідоцтва про їх народження;
  • виписки з фінансових установ, що підтверджують фінансову спроможність заявника;
  • довідка про відсутність судимості;
  • автобіографія;
  • заповнена анкета;
  • квитанції про сплату держмита.

Крім цього, слід враховувати, що міграційні служби для різних категорій претендентів можуть запросити надання додаткових довідок і виписок.

Порядок проходження процедури

Документи подаються до Департаменту громадянства і міграції естонською мовою і мають бути завірені нотаріально. Після цього протягом 30 днів заявник повинен отримати повідомлення про те, що справа прийнята до розгляду. Через 6 місяців потрібно повторно звернутися в департамент і підтвердити свої наміри. Тільки після цього процедура вступає в завершальну стадію, і залишається тільки дочекатися позитивного рішення.

Як бачимо, процес отримання дозволу на проживання в Естонії з перспективою подальшої імміграції на ПМП не сильно відрізняється від інших розвинених європейських країн. Але перспективи проживання в цій державі сильно відрізняються, наприклад, від Німеччини, Чехії, Угорщини. Тому якщо немає принципової різниці, в якій країні оформляти вид на проживання (шлюб, родинні зв’язки, бізнес тощо), то є сенс все-таки віддати перевагу Болгарії, Чехії, Угорщині та іншим державам Єврозони. Тим більше, що й ціна не сильно відрізнятиметься. До того ж слід враховувати, що криза досить сильно вплинула на економіку цієї прибалтійської держави.