ВНП і ПМП в Люксембурзі

Попри те, що Люксембург – одна з найменших країн світу з чисельністю населення яка ледь перевищує півмільйона осіб, вона виділяється стабільністю економічного розвитку і високим рівнем життя навіть за європейськими мірками. Чисельність населення тут ледь перевищує півмільйона осіб, а площа дорівнює території Москви. Управляє державою Великий Герцог. Місцевий уряд протягом багатьох років докладав зусиль до того, щоб залучити на свою територію європейський капітал. І добився цього – в Європі ця держава посідає провідні місця за такими показниками як ступінь доходу, ВВП на душу населення, тут розташовано багато банків і організацій. Вона входить до складу Євросоюзу і Бенілюксу.

ВНП і ПМП в Люксембурзі

Бенілюкс – це митно-економічний союз між Бельгією, Нідерландами та Люксембурзьким герцогством. Невелика кількість пам’яток компенсується їх цікавим зовнішнім виглядом і захопливими історіями. Основна їх частина розташовується в однойменній столиці. Також слід відзначити хороший рівень обслуговування, відмінну кухню і незвично чисті міські вулиці. Належність до однієї з найбагатших держав Європи обумовлює підвищене бажання іноземців влаштуватися на постійне місце проживання (ПМП) в крихітному Люксембурзі.

Членство в Євросоюзі передбачає участь в Шенгенській угоді, тому для перетину кордону необхідно мати оформлену шенгенську візу.

Для цього слід надати наступний пакет документації:

  • закордонний паспорт з тримісячним запасом;
  • три фотографії;
  • заповнену анкету;
  • копію рідного паспорта;
  • довідку з місця роботи або навчання;
  • підтвердження фінансових можливостей у вигляді виписки з банківського рахунку або кредитної картки;
  • квитки на літак і бронь в готелі (якщо вона оформлена).

Всі інші бюрократичні процеси залежать від мети поїздки – отримання освіти, працевлаштування або ведення бізнесу.

Зміст

  1. Вартість і рівень життя
  2. Освіта та працевлаштування
  3. Бізнес-імміграція
  4. Отримання підданства

Вартість і рівень життя

Життя в Люксембурзі відрізняється високим рівнем і темпами економічного зростання. Це обумовлено тим, що на його території розташовуються провідні банківські організації ЄС з вельми вигідними умовами офшорної зони. Доходи складають 70% від числа всіх засобів герцогства. Решта 30% належать видобутку залізної руди та чавунної промисловості, а також м’ясо-молочному виробництву, скотарським фермам і виноградарству.

Цінова політика держави склалася таким чином, що оплата особистого транспорту, енергетичних ресурсів, тютюнових виробів та алкогольної продукції та інших напоїв трохи нижче середнього, а за продукти, одяг, плату за готелі та харчування в ресторанах вище. Виходячи з середнього рівня цін по ЄС, вартість проживання трохи перевищує цей середній показник. За цінами на нерухомість Люксембург займає верхні міста європейського рейтингу – дуже дороге житло. Уряд компенсує це відмінною інфраструктурою, дорожнім покриттям і, звичайно ж, хорошою зарплатою.

Середньомісячна заробітна плата в 2017 році становить 3100 євро.

Заробітна плата

За один літр молока доведеться заплатити 1 євро, свіжий хліб, кілограм рису і півлітрову пляшку пива – 2, дюжину яєць – 4, ціна кілограма овочів починається від 3, а фруктів – від 4. Вартість сиру і курячої продукції дорівнює 11, пачки сигарет – 7, пляшки червоного вина – 10. Плата за оренду однокімнатної квартири в центрі міста обійдеться в 1900, за його межами – в 1500 європейських одиниць. Квадратний метр при покупці житла в центральних районах коштує не менше 8000, на периферії – від 6000. Така вартість компенсується невеликими податками на нерухомість – вони найнижчі в світі. Проїзд на міському транспорті 3 євро. Потрібно відзначити, що за літр бензину тут доведеться викласти майже 2 євро.

Попри те, що назвати ціни дешевими ніяк не можна, гідний ступінь оплати праці та економічна стабільність привели до загальної задоволеності життям і її вартістю. Саме тому безліч іноземців прагне до отримання постійного місця проживання (ПМП) в Люксембургу.

Освіта та працевлаштування

Найпоширенішими способами для виду на проживання (ВНП) в Люксембурзі є навчання і робота. Головною відмінністю місцевого навчання є те, що отримати повноцінну освіту можна за 14 років, що на 4 роки менше, ніж в інших країнах ЄС. На території діє багатоступенева система вищої освіти, що містить такі програми як бакалаврат, магістратура та докторантура. Попри те, що в герцогстві всього один університет – Люксембурзький, навчатися в його стінах прагне безліч іноземних студентів. Цей ВУЗ співпрацює з інститутами багатьох держав в частині обміну студентами, в тому числі й з України. Для мігрантів з України навіть передбачено виділення декількох стипендій згідно з Програмою по співпраці, підписаної між державами.

Для отримання студентської візи в Люксембург необхідно:
  • бути прийнятим до навчального закладу на очну форму;
  • підтвердити свою платоспроможність на весь час навчання.

До консульських установ слід надати наступний базовий пакет документів:

  • закордонний і внутрішній паспорти, а також свідоцтво про народження;
  • автобіографію;
  • довідку з люксембурзького навчального закладу з підтвердженням про зарахування;
  • довідку про відсутність судимості та медичну страховку на весь термін навчання;
  • підтвердження фінансової спроможності.

Кожен студент прагне оформити посвідку на проживання в Люксембурзі. Це зробити можливо, слід звернутися в МЗС, куди пред’явити прохання у формі заяви, документальне підтвердження очної форми навчання, медичну страховку та виписки з банківського рахунку як підтвердження платоспроможності. Оформлений виду на проживання дає право поєднувати навчання з підробітком.

Робота в Люксембурзі вельми приваблива для мігрантів з України в частині оплати праці. На відміну від громадян ЄС, фахівці з України та інші представники пострадянського простору, повинні влаштуватися на заробітки до свого переїзду. Для роботи в Люксембурзі працівник має спочатку укласти трудовий контракт. Офіційне запрошення від роботодавця і контракт, дія якого має розпочатися ще до від’їзду зі своєї батьківщини, висилаються кандидату. Вони й будуть підставою для легального в’їзду. Причому все це повинно бути оформлено в належній формі. Спочатку компанія подає відомості про вакансії в Національне агентство зайнятості. Тільки після трьох тижнів, якщо цю вакансію не закриють, роботодавець може запросити іноземного фахівця і потім підписати з ним трудову угоду. Після прибуття працівникові потрібно зареєструватися в місцевій муніципальній комуні, пройти медичне обстеження і звернутися в імміграційний відділ із заявкою для виду на проживання.

У списку доступних для українців вакансій значаться посади з фінансового сектора, у сферах страхування, програмування і логістики. Особливою популярністю користуються сфера послуг і транспорту. Висококваліфікованим фахівцям знайдеться вакантне місце в області освіти, науки та економіки. У літню пору безліч пропозицій по влаштуванню хатніми робітницями, садівниками та гувернантками. У сфері харчування, на виноградниках або в сільському господарстві можна розраховувати на місця і на більш швидкий процес оформлення.

Бізнес-імміграція

Це невелика держава вважається відмінним місцем для відкриття власної справи, пропонуючи підприємцям всі переваги знаходження в складі ЄС. Бізнесменів приваблює пільгова система оподаткування, високий ступінь конфіденційності – банківська таємниця тут регулюється на законодавчому рівні. Урядові заходи забезпечують діяльність для стимуляції економічного зростання, завдяки чому собівартість виробництва знижена, що підвищує якість продукції, що випускається.

Законодавством передбачені різноманітні форми власності, але переважно фірми реєструються за двома з них:
  1. Акціонерна компанія. У створенні беруть участь мінімум дві людини. Стартовий статутний капітал повинен бути не менше 31500 євро.
  2. Компанія з обмеженою відповідальністю. Управлінець керує фірмою в одній особі, мінімальна сума капіталу – 2500 євро.

Вирішивши зареєструвати тут підприємство, потрібно приготуватися до великих витрат. Оплата послуг адвокатів і нотаріусів становить не менше 5000 європейських одиниць в рік, плата за ведення власної справи – до 8000. Під час реєстраційного процесу підприємця приймають до складу федерації промисловців і торгової палати. В майбутньому це дозволить оформляти візові запрошення для співробітників зі своєї країни. Підвищені витрати на відкриття компанії компенсуються швидкістю процедури – знадобиться всього лише тиждень для отримання офіційного підтвердження про початок роботи фірми. Відгуки тих бізнесменів, які вже почали свою діяльність в цій країні, виключно позитивні.

П’ять років легального проживання на території герцогства стають підставою для оформлення постійного проживання, а десять – для того, щоб отримати громадянство Люксембургу.

Отримання підданства

Крім тих, хто легально прожив в державі протягом десяти років, стати люксембурзькими підданими можуть:

  1. Діти, що народилися в країні, але тільки в тому випадку, якщо батьки її громадяни. Якщо мати має громадянську приналежність до іншого підданства, то дитина визнається громадянином тільки після процедури усиновлення.
  2. Біженці в рамках Женевської угоди.
  3. Люди, які вступили в шлюб з люксембурзьким громадянином. Офіційно стати резидентом можна після трьох років сімейного життя.

Закон від 2009 року передбачає подвійне громадянство, тобто відмовлятися від свого при отриманні не потрібно.

Для тих, хто бере участь в натуралізації, крім десятирічного цензу передбачені також іспит на знання мови та відсутність проблем з законом за весь період проживання. Крім того, заявник повинен перебувати в повнолітньому віці. Цей термін скорочується для тих, хто раніше був люксембуржцем, отримав приналежність до іншого підданства, а тепер знову захотів повернутися. Також натуралізація буде прискорена для тих, чиї родичі до 1990 року були громадянами держави.

Як отримати громадянство Люксембургу, якщо житель відповідає всім основним вимогам? Насамперед слід подати клопотання в комуну за місцем проживання. Звідти його відправляють до Міністерства Юстиції.

До клопотання потрібно додати такі документи:
  • свідоцтво про народження;
  • власноруч написана біографія;
  • посвідку на проживання;
  • копію внутрішнього паспорта;
  • свідоцтво про складання іспиту на знання мови.

Ця документація є базовою, міністерство має право вимагати додаткові довідки та свідоцтва. Розгляд заяви триває 3-4 місяці. Якщо рішення негативне, можна подати позов до суду для перегляду результату. У громадянстві буде відмовлено в тому випадку, якщо прохач провів час у в’язниці хоча б рік.

Приводів для того, щоб розглянути постійне проживання в Люксембурзі кілька. В першу чергу, це розвинена економіка, її стабільність і свобода переміщення між країнами Євросоюзу. Передумовами для переїзду також є відсутність інфляції, гідна заробітна плата при досить низьких податках. Місцеві жителі з трепетом ставляться до сімейних цінностей, до своєї культури та історії. Вони живуть не поспішаючи, розмірено, що зумовило найвищу тривалість життя в світі – 81 рік. З цих причин охочих переїхати в цю маленьку європейську державу стає все більше.